10 ЗАПОВІДЕЙ БАТЬКАМ

   1. Не навчайте тому, в чому ви самі не обізнані. Щоб правильно виховувати, треба знати вікові та індивідуальні особливості дитини.

    2.  Не сприймайте дитину як свою власність, не ростіть її для себе.

  3. Довіряйте дитині. Залишайте за нею право на власні помилки, тоді дитина оволодіє вмінням їх самостійно виправляти.

   4. Не ставтеся до дитини зневажливо. Дитина повинна бути впевнена в своїх силах, тоді з неї виросте відповідальна особистість.

    5.  Будьте терплячими. Ваша нетерплячість – ознака слабкості, демонстрація вашої невпевненості в собі.

   6. Будьте послідовними у своїх вимогах, але пам’ятайте: твердість лінії у вихованні  досягається не покаранням, а стабільністю обов’язкових для виконання правил, спокійним тоном спілкування, неквапливістю і послідовністю.

    7.  Вчіть дитину самостійно приймати рішення і відповідати за них.

    8.  Замініть форму вимоги «Роби, якщо я наказав!» на іншу: «Зроби, тому що не зробити цього не можна, це корисно для тебе і твоїх близьких».

   9. Оцінюючи дитину, кажіть їй не тільки про те, чим ви невдоволені, а й про те, що вас радує. Не порівнюйте її з сусідською дитиною, однокласниками, друзями. Порівнюйте, якою вона була вчора і якою є сьогодні. Це допоможе вам швидше набути батьківської мудрості.

   10. Ніколи не кажіть, що у вас немає часу виховувати свою дитину, бо це означатиме: мені ніколи її любити.

 

 

ВИСЛОВИ, ЯКИХ НІКОЛИ НЕ ПОВИННА ЧУТИ ВАША ДИТИНА:

  • «Підеш в школу, - ще довідаєшся…», «Може там з тебе людину зроблять!...»
  • «Мені такий хлопчик (таке ледащо…) не треба…!»
  • «Вчитель не такий», «Клас поганий,- не такий, як сусідній», «Школа взагалі гірше, ніж та (якась!)»
  •   «Перестань! Сядь і посидь! Набрид, мотаєшся отут перед очима!»
  • «Дай здачі, чого сидиш?», «Вдома ти он яка швидка, а як без мене, то нічого не варта…»
  • «А чого від нього чекати гарного? Він же…»
  • «То й що, що вчителька казала писати ось тут, а я тобі кажу…», «Хай собі каже вчителька, а внас немає часу ходити на вулицю, дивитись на ту берізку… Ще чого!...»
  • «І що ти за дитина така! Он у інших діти як діти…»
  • «Поклади на місце! Пам’ятаєш як минулого разу… Втомилася я вже прибирати після тебе…»
  • «І коли ти вже… До тебе треба п’ять няньок, щоб витримати… », «Скільки це може продовжуватись…»
  • «Ти в мене найкраща, найгарніша, не те що та Тетянка… Ніколи нічого в неї нема: ні фарб, ні клею..Не дружи з нею…»

 

ВИСЛОВИ, ЯКІ ХОТІЛА Б ПОЧУТИ ВАША ДИТИНА:

 

  •   «Ти мені дуже допоміг!»
  •   «Ти нас так порадувала! Ми знаємо, що ти нас не підведеш!»
  • «Я подумала, а що як нам зробити отак… Знаєш, а в бабусі виходить саме так, як ми хочемо, але вона робить трохи інакше… »
  • «Я тебе так люблю… Ти нам дуже потрібна…»
  • «Ми з татом хочемо, щоб…, тому, що…»
  • «Я в тебе вірю…», «Подумай ще раз,… я теж колись зробила таку саму помилку…»
  • «Якщо вчителька сама так просила написати, то звичайно, звісно ж …»
  • «А ти подякувала Сергійку за фарби?... А чому ти не запропонував толі свою допомогу… Я зробила б так…»
  • «Колись давно я теж була у схожій ситуації…Знаєш, я подумала, може й тобі так зробити…»
  • «Давай з татом порадимося… Разом ми вигадаємо найкращий вихід…!»
  • «Мені було б приємно, якби ти… А бабуся мені вже давно казала, що дуже зраділа б, якби…»
  • «У тебе сьогодні такий войовничий настрій… То може оголосимо війну бруду й пилу… Допоможеш мені…»
  • «У тебе таке не просте домашнє завдання. Ти розумний хлопчик, впорався. Але додавши ще й охайності, вийде ідеально… Що, як ми зробимо так…»
  • «Пам’ятаєш, як минулого разу я тебе хвалила, мені так сподобалось. Зроби й цього разу так, щоб я тебе похвалила».      

  Завжди пам’ятайте: ми виховуємо дітей власним прикладом, системою власних цінностей, звичним тоном спілкування, ставленням до праці та дозвілля. Тож давайте вчитися виховувати наших дітей, пізнавати те, чого ми не знаємо, знайомитись з основами педагогіки, психології, права, якщо насправді любимо їх і бажаємо їм щастя.